Події
Торгівля людьми - сучасний прояв рабства
|
18 жовтня 2007 року за ініціативи Європейського Парламенту започаткований день боротьби з торгівлею людьми як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо - жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ. Про це варто знати! Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів. Наша держава – це країна, з якої, як правило, здійснюється експорт жінок на світові ринки інтимного бізнесу – в Туреччину, Італію, Польщу, Іспанію, Німеччину, країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Російську Федерацію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та інші країни. В міжнародній системі Україна визначена як країна - постачальниця жінок. Саме громадянки України зараз складають значну частину живого «товару» на відкритих і таємних ринках Європи та Азії. Ряд експертів одностайно висловлюються про те, що торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі; у цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати; одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю. На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією. Негативний вплив від торгівлі людьми полягає ще й у поширенні венеричних захворювань, СНІДу, формуванні моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв’язків, зруйнуванні суспільної моралі, небезпечному «звиканні» громадської свідомості до негативного явища, поширенні депресивних синдромів та суіцидальних тенденцій, зростанні агресивності та жорстокості. Торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації, оскільки злочинними угрупованнями втягуються у проституцію лише фізично здорові та найпривабливіші дівчата. СУТНІСТЬ ТА ПРИЧИНИ ПОШИРЕННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ Торгі́вля людьми́ означає здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людей шляхом погрози силою, її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою, вразливістю положення або шляхом підкупу у вигляді платежів або вигод, для отримання згоди особи, що контролює іншу особу. (Протокол про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, і покарання за неї, котрий доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.) З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства. Як свідчить історія, проблема торгівлі людьми має глибоке коріння і суспільство на різних етапах свого розвитку по різному ставилось до неї. Але лише на початку ХХ століття розпочинається міждержавна робота, в рамках якої, світове співтовариство розглядає торгівлю людьми як проблему боротьби із злочинністю. За своєю природою торгівля людьми майже у всіх випадках має транснаціональний організований характер, оскільки в процесі її здійснення залучаються представники злочинного світу різних країн, а потерпілих від цих злочинів можуть переміщувати через цілий ряд державних кордонів. Економічні проблеми, незадовільний стан ринку праці, значний рівень безробіття і низький рівень життя населення спонукають громадян України шукати роботу за кордоном. Легально щорічно працевлаштовується за кордоном 50-60 тисяч осіб. Але нині майже 4 млн. громадян України працюють за кордоном нелегально. Більшість виїжджають за туристичними чи приватними візами, працюють без необхідних документів, дозволів та контрактів, а це робить їх безправними, і стає причиною потрапляння в тенета торгівців людьми. Тому завданням загальнодержавної ваги є боротьба з цим явищем, підтримка і захист українських громадян за кордоном. Загалом загострення проблеми торгівлі людьми в Україні зумовлене низкою соціально-економічних, правових та організаційних чинників, а саме: · Низькі заробітки більшої частини населення, загальне зниження життєвого рівня та матеріальна незабезпеченість; · Нестача робочих місць, безробіття, особливо серед молоді (в першу чергу жінок); · Активізація діяльності міжнародних злочинних угрупувань; · Корумпованість представників різних гілок влади. |
В усіх областях України в ці дні проводиться широкомасштабна інформаційна кампанія з питань протидії торгівлі людьми.Права особи, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми
(ст.14 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»)
Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
Особа, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
2) медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;
3) тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Іноземець або особа без громадянства, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має також право на:
1) безоплатне отримання послуг перекладача;
2) тимчасове перебування в Україні в порядку, встановленому законодавством.
Іноземець або особа без громадянства, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, отримує довідку, яка підтверджує факт звернення за встановленням такого статусу і відкриття відповідної процедури та є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
Забороняється утримування особи, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, в установах тимчасового тримання, крім обумовлених законом випадків, та видворення її за межі України до встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Закон України «Про протидію торгівлі людьми»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17
Перелік організацій у Чернігівській області, до яких можна звернутися за консультацією та допомогою:
Департамент сім`ї, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації (структурний підрозділ облдержадміністрації, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми)
Контактний телефон: (0462)674-514.
Відділ боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
Контактний телефон: (0462)619-811.
Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
Контактний телефон: (0462)612-532.
Відділ у справах сім'ї, дітей та молоді, соціального захисту населення Деснянської селищної ради
Контактний телефон: (04646) 4-61-18.
Насильство в сім’ї та жорстоке поводження з дітьми
Домашнє насильство – це реальна дія чи загроза навмисного впливу, примусу із боку одного з членів сім’ї стосовно іншого з метою контролю, залякування чи задоволення якихось своїх потреб. Насильство існує в усіх соціальних групах незалежно від рівня доходу, освіти, суспільного стану, класових, расових, культурних, релігійних,соціальних чи економічних аспектів.
Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров’ю, розвитку і соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть.
Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень імовірності стресу, виразні депресивні симптоми. Вони часто пропускають шкільні заняття (в тому числі, через нездужання). Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, патологічною схильністю до бродяжництва.
Правові засади попередження насильства в сім’ї в Україні складаються з міжнародного та національного законодавства.
Базовим документом спрямованим на захист дітей, є Конвенція ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 – це міжнародний правовий документ, у якому закріплені гарантії прав дитини. Він поєднав у собі соціально-моральні та правові норми міжнародного стандарту й педагогічні основи спілкування дорослих із дітьми.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», від 15.11.2001 № 2789-III, насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.
Розрізняють чотири види домашнього насильства, а саме:
фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;
сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї;
психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;
економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Особа, яка постраждала від насильства в родині,
може звернутися за допомогою:
Про впровадження моделі комплексної реабілітації осіб з інвалідністю.
З метою впровадження в Україні кращого світового досвіду у сфері надання послуг з реабілітації (абілітації) Мінсоцполітики наказом від 09.08.2016 № 855 затверджено Типове положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, яке зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.09.2016 за № 1209/29339. Зазначений нормативно-правовий акт є підставою для практичного запровадження моделі комплексної реабілітації (абілітації) осіб з інвалідністю та/або дітей з інвалідністю, та/або дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, зокрема, на базі діючих державних реабілітаційних установ, підпорядкованих Мінсоцполітики, а також комунальних реабілітаційних установ (на рівні області, району, міста, об’єднаної територіальної громади). У зв'язку з цим Мінсоцполітики нещодавно ініційовано деякі зміни щодо подальшої діяльності реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю (державної форми власності) в частині впровадження та реалізації практики надання послуг з комплексної реабілітації, що полягають у перейменуванні нижченаведених установ та затвердженні нових положень.
На сьогодні установи мають такі найменування: Державна реабілітаційна установа „Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю „Мрія” замість Державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів (м. Миколаїв); Державна реабілітаційна установа „Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю „Пролісок” замість Волинського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів; Державна реабілітаційна установа „Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю „Промінь” замість Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів „Промінь”; Державна реабілітаційна установа „Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю „Галичина” замість Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів; Державна реабілітаційна установа „Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю” замість Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів (с. Лютіж); Державна реабілітаційна установа „Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю „Донбас” замість Донбаського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів; Державна реабілітаційна установа „Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю „Поділля” замість Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів „Поділля”. Відповідно до законодавства послуги з реабілітації (абілітації) надаються на безоплатній основі особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, дітям віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, з усіх регіонів України. Вирішення організаційних питань щодо направлення та зарахування отримувачів до центрів комплексної реабілітації має здійснюватися в рамках: Порядку надання інвалідам, дітям-інвалідам і дітям віком до двох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, реабілітаційних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 921); наказу Мінсоцполітики від 28.07.2016 № 825 «Про затвердження форм документів для отримання особами з інвалідністю та дітьми віком до двох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, реабілітаційних (абілітаційних) послуг у реабілітаційних установах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2016 за № 1121/29251. ІНФОРМАЦІЯ щодо окремих норм, викладених у положеннях про державні реабілітаційні установи, що провадять комплексну реабілітацію для дітей з інвалідністю Відповідно до положень про державні реабілітаційні установи їхнім цільовим призначенням є здійснення комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на створення умов для всебічного розвитку дітей з інвалідністю віком до 18 років та дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (далі – Діти), засвоєння ними знань, умінь, навичок, досягнення і збереження їхньої максимальної незалежності, формування та розвиток фізичних, розумових, соціальних, професійних здібностей з метою максимальної реалізації особистого потенціалу. Такі центри забезпечують тимчасове перебування в ньому Дітей в амбулаторному або стаціонарному режимі, які мають відповідні медичні показання та потребують спеціальних умов для одержання ними комплексу реабілітаційних заходів. Реабілітаційні послуги в стаціонарному режимі перебування можуть отримувати Діти, які за станом здоров’я потребують постійного цілодобового догляду. Такі реабілітаційні установи забезпечують, зокрема: - створення умов для зменшення та подолання фізичних, психічних, інтелектуальних і сенсорних порушень, запобігання таким порушенням, коригування порушень розвитку, формування та розвиток основних соціальних і побутових навичок; - створення умов для запобігання та недопущення дискримінації стосовно Дітей, зокрема шляхом забезпечення розумного пристосування; - проведення відповідно до потреб Дитини комплексу заходів з ранньої, соціальної, фізичної, медичної, психолого-педагогічної, фізкультурно- спортивної реабілітації (абілітації) та професійної орієнтації. Реабілітаційні заходи проводяться лише на підставі індивідуальних планів реабілітації Дітей, складених, зокрема, з метою реалізації індивідуальних програм реабілітації, із залученням до участі в цьому процесі Дітей і (в разі потреби) їхніх батьків або законних представників; - розвиток навичок автономного проживання Дітей у суспільстві з необхідною підтримкою, формування стереотипів безпечної поведінки, опанування навичок захисту власних прав, інтересів і позитивного сприйняття себе та свого оточення; - оперативне коригування (в разі потреби) індивідуальних програм реабілітації Дітей в частині зміни обсягів, строків і черговості проведення реабілітаційних заходів. Реабілітаційні установи забезпечують на безоплатній основі відповідно до законодавства харчуванням Дітей, яких зараховано для проходження реабілітації, та проживанням Дітей, які отримують реабілітаційні послуги в режимі стаціонарного перебування. Дитина, яка протягом 10 робочих днів з дати, вказаної у рішенні про її зарахування до Центру, не прибула для проходження реабілітації, до Центру не приймається. На її місце може бути зарахована інша Дитина. Дитина, відрахована з поважних причин, у тому числі за станом здоров’я, може бути поновлена у Центрі за умови стійкої ремісії в протіканні захворювання, що підтверджується відповідними медичними документами, але тільки на строк, що залишився від попереднього курсу реабілітації.
До реабілітаційних установ не зараховуються Діти, стан здоров’я яких унеможливлює проведення реабілітаційних заходів, а саме з такими медичними протипоказаннями: - гострі інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції; - усі захворювання в гострій стадії та заразній формі; - часті судомні напади та їх еквіваленти; - захворювання, що супроводжуються тяжкими порушеннями поведінки, небезпечними для людини та її оточення (за умови несупроводження Дитини її батьками або законними представниками). Діти можуть бути відраховані з Центру: - за бажанням батьків / законних представників; - у разі порушення дисципліни, в тому числі щодо невиконання реабілітаційних заходів; - при загостренні основного чи супутніх захворювань. Термін курсу реабілітації визначається реабілітаційною комісією після проведення відповідного обстеження Дитини.У виняткових випадках реабілітаційна комісія може продовжити строк перебування особи в Центрі після виповнення їй 18 років з метою завершення курсу реабілітації відповідно до індивідуального плану реабілітації. Реабілітаційний центр у письмовій формі повідомляє батьків або законних представників Дитини про закінчення курсу реабілітації Дитини не пізніше ніж за 7 календарних днів до його завершення. На підставі рішення реабілітаційної комісії за Дитиною зберігається місце в Центрі в разі її хвороби, карантину, хвороби або відпустки батьків та (або) законних представників, а також у літній період, але не більше ніж 60 календарних днів. Розклад, черговість і тривалість індивідуальних і групових занять визначає реабілітаційна комісія.
ІНФОРМАЦІЯ
щодо окремих норм, викладених у положеннях про державні реабілітаційні установи, що провадять комплексну реабілітацію для осіб з інвалідністю, які досягли повноліття
Відповідно до положень про державні реабілітаційні установи їхнім цільовим призначенням є здійснення комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на створення умов для всебічного розвитку осіб з інвалідністю, які досягли повноліття (далі – Особа), засвоєння ними знань, умінь, навичок, досягнення і збереження їхньої максимальної незалежності, формування та розвиток фізичних, розумових, соціальних, професійних здібностей з метою максимальної реалізації особистого потенціалу. Центр забезпечує тимчасове перебування в ньому Осіб, які мають відповідні медичні показання і потребують спеціальних умов для одержання ними комплексу реабілітаційних заходів. Центр забезпечує: - створення умов для зменшення та подолання фізичних, психічних, інтелектуальних і сенсорних порушень, запобігання таким порушенням, коригування порушень розвитку, формування та розвиток основних соціальних і побутових навичок; - створення умов для запобігання та недопущення дискримінації стосовно Осіб, зокрема шляхом забезпечення розумного пристосування; - проведення відповідно до потреб Особи комплексу заходів із соціальної, психологічної, фізичної, медичної, психолого-педагогічної, фізкультурно- спортивної, професійної і трудової реабілітації. Реабілітаційні заходи проводяться лише на підставі індивідуальних планів реабілітації Осіб, складених, зокрема, з метою реалізації індивідуальних програм реабілітації, із залученням до участі в цьому процесі Осіб і (в разі потреби) їхніх батьків або законних представників; - розвиток навичок автономного проживання Осіб у суспільстві з необхідною підтримкою, формування стереотипів безпечної поведінки, опанування навичок захисту власних прав, інтересів і позитивного сприйняття себе та людей зі свого оточення; - проведення заходів з комплексної реабілітації учасників антитерористичної операції, у тому числі на виконання відповідних програм; - надання інформаційно-консультативних послуг Особам та учасникам антитерористичної операції, підприємствам, установам, організаціям з питань реабілітації Осіб; - проведення у разі потреби заходів із професійної орієнтації та / або опанування Особами трудових навичок (зокрема й таких, що формуються у трудових майстернях), визначення їхніх можливостей щодо професійного навчання у відповідних навчальних закладах; - оперативне коригування (в разі потреби) індивідуальних програм реабілітації Осіб в частині зміни обсягів, строків і черговості проведення реабілітаційних заходів; Особа, яка протягом 10 робочих днів з дати, вказаної у рішенні про її зарахування до Центру, не прибула для проходження реабілітації, до Центру не приймається. На її місце може бути зарахована інша Особа. Особа, відрахована з поважних причин, у тому числі за станом здоров’я, може бути поновлена у Центрі за умови стійкої ремісії в протіканні захворювання, що підтверджується відповідними медичними документами, але тільки на строк, що залишився від попереднього курсу реабілітації.
До Центру не зараховуються Особи, стан здоров’я яких унеможливлює проведення реабілітаційних заходів, а саме з такими медичними протипоказаннями: - гострі інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції; - усі захворювання в гострій стадії та заразній формі; - часті судомні напади та їх еквіваленти; - захворювання, що супроводжуються тяжкими порушеннями поведінки, небезпечними для людини та її оточення (за умови несупроводження Особи її батьками або законними представниками).
Особа може бути відрахована з Центру: - за власним бажанням; - у разі порушення дисципліни, в тому числі щодо невиконання реабілітаційних заходів; - у разі загострення основного чи супутніх захворювань. Строк реабілітаційного процесу визначається реабілітаційною комісією після проведення відповідного обстеження Особи і не може перевищувати 60 календарних днів на рік. У разі потреби в наданні Особі послуг із професійної реабілітації строк реабілітаційного процесу визначається відповідно до затверджених в установленому порядку навчальних планів. Довідково: Відповідно до додатків 1–6 до Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 року № 1686 (зі змінами), Особи старше пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», можуть отримувати в державних реабілітаційних установах послуги з медичної, фізичної, соціальної реабілітації.
Конкурc-фестиваль «Таланти багатодітної родини»
24 травня 2017 року в Чернігівському Палаці дітей та юнацтва відбувся конкурс –фестиваль «Таланти багатодітної родини» . Фестиваль спрямований на відродження та популяризацію культурних та моральних цінностей сім’ї, надання дітям з багатодітних та малозабезпечених родин можливість реалізувати свої творчі здібності у 8 номінаціях. Учасниками конкурсу були Сорокіна Олександра, Шишенок Каріна, Нечипоренко Арина, Страшкова Крістіна. Висловлюємо вдячність нашим талантам.
Пошук кандидатів у патронатні вихователі!
Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.
Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.
Детальніше ознайомитись із Порядком створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 148 можна за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF .
За детальною інформацією звертайтеся у Відділ у справах сім'ї, дітей та молоді Деснянської селищної ради!
З 10 травня по 17 травня проводиться Всеукраїнський тиждень збереження репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, безпечного материнства та відповідального батьківства.
Незабутні враження від цікавої та захоплюючої подорожі.
Сектор у справах сім ’ї, дітей та молоді Деснянської селищної ради та група цивільно-військового співробітництва Командування Сухопутних військ Збройних Сил України провели екскурсію 21.04.2017 до м. Києва. Діти з родин загиблих в АТО, з багатодітних сімей, діти позбавлені батьківських прав Деснянської ОТГ відвідали Київський зоопарк, заклад швидкого харчування Макдональдс та фестиваль писанки на Софійській площі.
Телефони екстреної служби
З 06 лютого 2017 року при Соціально-психологінчому центрі міста Славутич розпочала діяльність служба екстреної психологічної та правової допомоги «Телефон довіри», яка спрямовує свою роботу на підтримку учасників АТО та їх родин.
Телефони екстреної служби:
0954676408
0678509116
«Телефон довіри» працює у робочі дні з 9.00 до 18.00 (з перервою на обід з 13.00 до 14.00).
Заходи до 73-ї річниці вигнання нацистських окупантів з Чернігівщини та Дня партизанської слави.
22 вересня 2016 року в смт. Десна проведені заходи до 73-ї річниці вигнання нацистських окупантів з Чернігівщини та Дня партизанської слави. Спеціалістами по роботі з сімями, дітьми та молоддю були обстеження матеріально-побутові умови проживання інвалідів війни, учасників бойових дій з метою поліпшення їх соціального та побутового обслуговування.
Велике циркове шоу для дітей
26 серпня 2016 року за сприянням селищного голови Осташевського Юрія Валентиновича діти військовослужбовців, які згинули в АТО та діти сімей, які знаходяться під соціальним супроводом відвідали
"Велике циркове шоу" в смт. Десна.
